Кокаин 99% Мелеуз Кокаин 99%

Алоха, чуваки и чувихи! Короче, сегодня хочу вам рассказать про грёбаный тренд, который принёс мне не только крутые шмотки и зачётную машину, но и немного "легкой" жизни. В общем, в это всё я влипла благодаря одному грёбаному закладчику и немного наркоты. Держитесь, у нас будет атмосферная поездка!

Всё началось одним плойкой, которую я выйграла себе на каком-то сраном конкурсе в одном популярном блоге. Тогда я даже не думала, что это будет такой старт в мир настоящих страстей и кайфа. Но, когда попалась мне эта штука, как закопченная барбами комната, то всё изменилось.

Не знала я до этого, что в реале можно получить такой реальный треш совершенно бесплатно. Правда, понятия не имела, как глубоко я залезу в грязь и сделаю необратимую вещь...

Так вот, когда я не нахожу себе марцефаля для продвижения своего блога, решила попробовать залезть в тёплый бизнесчик с продажей наркоты. Знала я, что это теневая сторона, но жажда славы и деньжат была так сильна, что я готова была и на это пойти. Поехала, значит, на эту грёбаную вечеринку, держа в руке свою непонятную плойку и готовая завести новых крутых друзей.

Тусовка оказалась расположена далеко, в подвальчике одного клуба. Во-первых, уже на входе было понятно, что я вошла в мир, где всё сильно отличается от нашего обычного говна. Там висели какие-то парики, нарисованные глаза, а на стенах были выцарапаны загадочные надписи. Сразу стало ясно, что шило, мне необходимо как воздух, чтобы почувствовать себя здесь в своей тарелке.

В конце концов, через пару минут отыскала я одного кура, который, выяснилось, делал закладки для всех гостей. Вот здесь я поняла, что всё серьезно и настоящее. Нормальные люди вечером сидят дома и засыпают, а я тут на своей первой вечеринке, с инъекцией в руке, готовая стать настоящим нубом в этом безумии.

Вот он, мой первый вес. И я уже чувствую, как всё вокруг меня начинает немного смазываться и смешиваться. Это был мой грёбаный тикет в сказочный мир, где всё возможно. Я уже представляла себя, как сделаю свою первую закладку, прошу моего "друга" кинуть меня раз-два, и на следующий день я буду писать пост о своей сумасшедшей ночи и получу кучу лайков и комментов. Эх, как же всё мощно выглядело в моей голове.

А на практике всё оказалось не так гладко. Да, эта дрянь достаточно быстро действует, и да, я почувствовала какую-то лёгкость и открытие новых граней мира. Но! Здесь я впервые испытала, что значит перейти черту и стать настоящим наркоманом.

Я не могу описать словами, как это странно и жутко одновременно, когда твоё тело и разум отказываются слушаться тебя, и всё что ты можешь делать — это кайфовать.

Теперь я действительно начала писать свои посты о своих приключениях с наркотой, но... знаете, эти хитрые алгоритмы, которые мне всегда подсовывали в ленту тупых блогеров, нарушили мои планы. Мои крутые посты были заблокированы и я висела в какой-то блокировке. Говорят, что это происки соперницы по блогерству, но я уже себе не верю.

Мир превратился в грёбаную песню, где все пляшут под чужую музыку, спотыкаясь в ритмах идеальной жизни, а я — всё чаще и чаще гляжу на себя в зеркало и вижу там не меня, а просто полупустой оболочку.

Барбы, плойка и закладки стали для меня золотым ключиком к чему-то большему, но разобраться в этом я не смогла.

Хотела я стать трендовой блогершей, а получилась наркоманка без блокировок и лайков.

Самое сложное в этом — признаться себе, что я тупым нубом не стану трендовой блогершей. Но, может быть, это и будет самым верным решением — начать новую жизнь, без наркоты и лживого блогерства. А может, так и есть сделано, чтобы я нашла себя, свою настоящую «я», и смогла помочь другим нубам избежать подобной судьбы.

Такие вот дела, чуваки и чувихи. Жизнь не всегда такая, какой мы её хотим видеть. Но важно, не терять себя и не утонуть в иллюзиях мира, где всё идеально и красиво, но на самом деле — лишь блестящая оболочка.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.